ТРЕВОЖНОЕ ВРЕМЯ ВЫПАЛО НАМ-
ГОРЬКОЕ ГОРЕ ИДЁТ ПО ПЯТАМ....
КОГДА ЗЕМЛЯ В СОЛНЕЧНОЙ НЕГЕ
КОВАРНЫЙ ЦУНАМИ СОВЕРШАЕТ НАБЕГИ....
СВИРЕПЫЕ ВОЛННЫ,ГРОЗНЫЙ ПРИБОЙ
ТЫСЯЧИ ЖИЗНЕЙ УНОСЯТ С СОБОЙ...
СМОТРЯТ С УКОРОМ НА НАС НЕБЕСА-
ГОРЯТ СЛОВНО СВЕЧИ ВЕКОВЫЕ ЛЕСА....
КРАСАВИЦА НАША РОДНАЯ ТАЙГА
В ЧЕЛОВЕКЕ СЕГОДНЯ ВИДИТ ВРАГА.....
ДРОЖАТ ВО ГНЕВЕ ГЛУБИНЫ ЗЕМНЫЕ....
ПОТОМ ПОСЛЕ НИХ БЕДЫ БОЛЬШИЕ-
ГРУДЫ РАЗВАЛИН, ГОРЫ КАМНЕЙ
ДА ПЕЧАЛЬНЫЕ СТОНЫ ПОД НИМИ ЛЮДЕЙ...
ДОЖДИ ЗАЛИВАЮТ НАШУ ПЛАНЕТУ-
ОТ ВОДЫ И ОГНЯ СПАСЕНИЯ НЕТУ....!!
УСТАЛО БЬЁТСЯ СЕРДЦЕ ПЛАНЕТЫ...
ТРЕВОЖНО ВСТАЮТ НАД НЕЮ РАССВЕТЫ!!
ВСЮДУ ГРАБЁЖ, КРОВАВЫЙ РАЗБОЙ...
ЛЮБАЯ ЖЕНЩИНА МОЖЕТ СТАТЬ ВДРУГ ВДОВОЙ....
ВСЁ ПОТОМУ-ЛЮДИ БОГА ЗАБЫЛИ,
МНОГО ГРЕХОВ НА НЕЙ НАГРЕШИЛИ....!
ОДУМАЙТЕСЬ ЛЮДИ!!!К БОГУ СПЕШИТЕ!!!
ЗА СЕБЯ И РОДНЫХ ПРОЩЕНЬЯ ПРОСИТЕ!!!!!!
Василий Примак,
г.Орехово-Зуево
Пишу стихи во славу Господа - Бога,о Родине,о природе,о людях
хороших,о защитниках отечества,о любви.
Прочитано 3357 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
